Старий Галич. Археологiчно-iсторичнi дослiди у 1850—1943 рр Пастернак Я.

Видання праці Ярослава Пастернака відтворює фундаментальне дослідження, присвячене локалізації та науковому осмисленню княжого Галича — одного з ключових центрів державного й культурного життя Русі. Відштовхуючись від літописних свідчень, зокрема згадки про спустошення Галича військами Батия 1240 року, автор простежує процес занепаду міста й подальшого майже повного забуття його топографії, що в другій половині ХІХ століття спричинило тривалі й гострі наукові дискусії щодо місця розташування давнього осередку. Праця підсумовує майже дев’яностолітні пошуки центру старого Галича, з особливою увагою до проблеми локалізації катедрального собору, який, згідно з літописами, мав стати вирішальним орієнтиром у визначенні княжої твердині. Кульмінацією багаторічних археологічних і історичних зусиль стало відкриття у Крилосі залишків галицького катедрального храму — подія, яку автор розглядає як завершення цілого етапу в українській археології. Ярослав Пастернак подає історію попередніх розвідок, результати перших систематичних досліджень 1934–1941 років, здійснених під його керівництвом на території княжого двору й катедри, а також окремо висвітлює розкопки на монастирищі «Юрівське». Видання зберігає авторську концепцію, мову та структуру першодруку, а також атмосферу наукового пошуку, в якій поєднано літописні дані, архівні матеріали й археологічні відкриття. Репринт має не лише наукову, а й історіографічну цінність, адже відображає стан української археології середини ХХ століття та зберігає свідчення про меценатську підтримку досліджень, зокрема роль митрополита Андрея Шептицького у фінансуванні перших розкопок у Крилосі. Видання буде корисним історикам, археологам, мистецтвознавцям, краєзнавцям і всім, хто прагне глибше пізнати витоки української державності та культурної традиції.