Здійснення спеціального кримінального провадження в Україні: теорія і практика

Проблеми правової регламентації та практична реалізація інституту спеціального кримінального провадження були і залишаються предметом постійної уваги науковців і практиків, що свідчить про їх актуальність. Малодослідженими або недослідженими залишалися важливі питання теоретичного та практичного характеру, насамперед щодо концептуального розуміння цього інституту з урахуванням політико-правових реалій, особливостей розвитку юридичної науки, соціальних запитів і нормативного регулювання, що потрібно для комплексного уявлення про його призначення, структуру, умови реалізації, визначення шляхів удосконалення. Мета цієї роботи полягає у вирішенні науково-практичної проблеми щодо теоретичного обґрунтування, нормативного удосконалення та розроблення практичних рекомендацій застосування спеціального кримінального провадження. Для досягнення зазначеної мети здійснено спробу вирішити такі основні завдання. Для обгрунтування окремих наукових висновків, положень і пропозицій автором використано статистичні дані та аналітичні дані й матеріали Офісу Генерального прокурора, Генеральної прокуратури України, Національної поліції України, Державної судової адміністрації України, Національного антикорупційно-го бюро України, Державного бюро розслідувань України, рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) постанови, роз’яснення, узагальнення, інформаційні листи вищих судових інстанцій України, матеріали понад; 400 кримінальних проваджень, результати опитування 320 слідчих, 250 прокурорів, 120 слідчих суддів, 73 суддів першої інстанції, 24;суддів апеляційної інстанції, 25 адвокатів (захисникїв м. Києва; Київської, Волинської, Дніпропетровської, Луганської (крім тимчасово окупованих територій), Львівської, Одеської, Полтавської, Харківської, Херсонської, Чернігівської областей, результати опрацювання і узагальнення понад 800 судових рішень (вироки, ухвали, постанови).