Нові стандарти українського письма. Малюга Н., Городецька В.

Змістове наповнення курсу «Нові стандарти українського письма» знайомить здобувачів освіти з новою редакцією українського правопису; забезпечує засвоєння змінених правописних стандартів, практичне використання кодифікованих орфографічних варіантів; демонструє взаємозв’язок орфографії та орфоепії через зіставлення фонетичного та морфологічного принципів правопису; виробляє стійке розуміння історичного й диференційного принципів українського правопису; сприяє оволодінню культурою писемної мови. Курс «Нові стандарти українського письма» спрямовано на вивчення теоретичних засад процесу кодифікації; мовних норм, що склалися історично у фонетиці, орфоепії, граматиці, орфографії та пунктуації; історії становлення правописних норм української мови й т. ін., а це передбачає формування вмінь застосовувати в практичній діяльності набуті теоретичні знання; користуватися зміненими правописними стандартами; послуговуватися орфографічними та пунктуаційними правилами української мови під час побудови власних висловлень, а також редагувати чи піддавати коректурі чужі дискурси. Кваліфіковані фахівці, які досконало володіють культурою писемного мовлення, зокрема оновленими кодифікованими правописними нормами української мови, реалізовуватимуть здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі й практичні проблеми в галузі середньої освіти, що передбачає застосування теорій та методів освітніх наук і характеризується комплексністю й невизначеністю педагогічних умов організації навчально-виховного процесу в основній (базовій) середній школі. Мета курсу полягає в підготовці кваліфікованих фахівців, які досконало володіють культурою писемного мовлення: оновленими кодифікованими правописними нормами української мови. Завдання курсу «Нові стандарти українського письма»: — ознайомити з новою редакцією українського правопису; — забезпечити засвоєння змінених правописних стандартів; — домогтися практичного використання кодифікованих орфографічних варіантів; — показати взаємозв’язок орфографії та орфоепії шляхом зіставлення фонетичного та морфологічного принципів правопису; — виробити стійке розуміння історичного й диференційного принципів українського правопису; — сприяти оволодінню культурою писемної мови. Здобувані освіти повинні вміти: — застосовувати в практичній діяльності набуті теоретичні знання; — користуватися зміненими правописними стандартами; — послуговуватися орфографічними та пунктуаційними правилами української мови під час побудови власних висловлень, а також редагувати чи піддавати коректурі чужі дискурси; — практично оволодіти писемною формою української мови. Пошук балансу між системними параметрами сучасної мови, з одного боку, й різночасовими прикметами української мовної традиції, з іншого, - найскладніше із завдань, що поставали перед творцями національного правопису на кожному з етапів його розвитку. У сучасних умовах великого інформаційного навантаження перед усіма членами мовного колективу, а не тільки гуманітаріями, виникають нові актуальні виклики — без зайвих емоцій адаптуватися до чинної редакції Українського правопису, щоб не перетворювати на бойовище той простір, у якому всі мають почуватися впевнено.