Погляді у безмежність Іван Марчук персональна виставка

«Погляд у безмежність» - це десятий цикл Івана Марчука, спроба поринути у височінь, у безмежжя, де закінчується всякий вимір. Твори цього циклу - втілення глибокого відчуття - невідомого, вони виходять за межі людського розуміння, де присутній здоровий глузд та логіка. Десятий Марчук впливає на глядача асоціаціями, розв'язує протиріччя між мрією та дійсністю, створює абсолютну для кожного реальність. Кожен із попередніх періодів мистця вкладався в якийсь «ізм», цей цикл - хоча сюрреалізм, але абстрактний. Циклу властивий сюрреалістичний інтуїтивний надзв'язок зі світом, який є програмною не лише для художника, а й для глядача, стверджує безмежну свободу уяви художника, неконтрольованість творчого процесу будь-якими логічними началами. Проте, на відміну від сюрреалізму, живопис І. Марчука не містить абсурду, хаосу. Мистець апелює до містичних, космічних сил, «п'ятого виміру» абстрактного мистецтва, яким у художника є «безмежність».
Прагнення до «безмежности» супроводжувало мистця протягом всього періоду творчости. В перші роки навчання він намагався відійти від академічної естетики, позбутися конкретники, анатомії, створивши свою мистецьку естетику. «Я у своєму десятому Марчуку стою на позиціях: якщо красиво, то красиво». На таких засадах поставав кожен цикл художника - «Голос моєї душі», «Пейзаж», «Цвітіння», «Портрет», «Кольрові прелюдії», «Нові експресії», «Біла планета», «Біла планета-2», «Виходять мріїз берегів».
Єдиний сталий аспект для всіх циклів Івана Марчука - зосереджена робота над кожним елементом твору. Форма створюється наполегливим рисунком, кожна лінія пророблена та виважена, кожна деталь створюється з максимальною затратою сил.